Завод не схожий на звичайне підприємство, що особливо імпонує Романе Ніпсерон (Romane Niepceron). «Тут працюєш у невимушеній обстановці», — каже 27-річна співробітниця монтажу. При цьому завод CLAAS у Ле-Мані, що працює за принципами індустрії 4.0, складно назвати «спокійним»: 70 000 м² критих виробничих площ, 1000 співробітників і 10 000 тракторів, вироблених на рік.

Чому тут усе-таки така приємна атмосфера? Для Романи Ніпсерон (Romane Niepceron) це пов'язано з робочою обстановкою. «На фабриці світло і тихо, — каже вона. — А також є багато місця для вільного пересування».

Реконструкція на ходу

Так було не завжди. До 2017 року підприємство все ще виглядало, як і багато інших тракторних заводів: воно було темним і тісно забудованим, майже як величезна автомайстерня. Заводська техніка, яку CLAAS придбала в іншого виробника у 2003 році, також потребувала оновлення.

Проєкт CLAAS Forth був спрямований на модернізацію об'єкта. Мета: збирати трактори «правильно з першого разу», тобто з мінімально можливою похибкою. Трирічна реконструкція вартістю 40 мільйонів євро включала не лише оновлення технічного обладнання, а й реорганізацію цілих процесів, як-от внутрішня логістична система чи обладнання для наповнення машин різними рідинами.

Завдання: задум мав бути реалізований на ходу. Лише один раз на рік — під час чотиритижневої літньої перерви на заводі — можна було проводити капітальний ремонт, не заважаючи виробничому процесу. Це означало, що переважна частина модернізації мала бути інтегрована в повсякденне життя заводу.

Це було особливо складно, тому що це не масове виробництво в його класичному вигляді, незважаючи на те, що на заводі збирають 50 тракторів на день. Тому що кожна машина виготовляється на замовлення, з лінійки з п'яти різних серій із діапазоном потужності від 72 до 460 к. с. Кількість варіантів конфігурації настільки велика, що протягом трьох місяців виробляється не більше двох однакових тракторів.

Цифрове планування та автоматично керовані транспортні засоби

Три чинники мали вирішальне значення для реалізації проєкту. Перший: модернізація була запланована в цифровому форматі. «Для цього ми спочатку нанесли на мапу план заводу та всі пов'язані з ним будівлі за допомогою програмного забезпечення у форматі 3D», — пояснює Олдрік Павек (Aldric Pavec), керівник інженерно-технічного відділу в Ле-Мані. 57-річний чоловік відповідав за етап планування CLAAS Forth. «Це дало нам змогу змоделювати весь процес реконструкції та наживо перевірити, як зробити певні процеси ще ефективнішими, за допомогою 3D-анімації та окулярів віртуальної реальності».

Другим фактором, який дав змогу перетворити завод, було видалення попередньої буксирної стрічки та впровадження автоматично керованих транспортних засобів без водія (англ. Automated Guided Vehicles, скорочено AGV). Ці роботи можуть перевозити трактори масою до 20 т складальною лінією протяжністю 1,2 км із гнучкою синхронізацією і повністю автоматизованою системою від першої до останньої станції.

Датчики на передніх панелях дають змогу машинам автоматично гальмувати при появі перешкод. Це дає змогу співробітникам без ризику переміщатися між транспортними засобами.

З видаленням буксирної стрічки на заводі з'явився вільний простір, який можна було використати для подальшої реконструкції. Водночас автоматично керовані транспортні засоби зробили виробництво більш гнучким, що також пішло на користь CLAAS Forth.

250 тон нової фарби

Нова доброзичлива робоча обстановка також була створена завдяки пропозиціям співробітників: всі стіни і стелі були пофарбовані в білий колір за допомогою приблизно 250 тонн нової фарби, а підлога — у світло-сірий колір. У поєднанні зі світлодіодним освітленням це створює відчуття денного світла.

Водночас на заводі за допомогою різних заходів було знижено рівень шуму. Наприклад, підлогові покриття були оброблені таким чином, щоб зменшити шум логістичних транспортних засобів, і замість пневматичних викруток тепер використовуються більш тихі електричні. «Нещодавно в нас у гостях була менеджерка з напівпровідникової промисловості, — розповідає Олдрік Павек (Aldric Pavec). — Вона навіть не могла повірити, що в такій тихій і чистій обстановці збираються трактори».

Співробітники також дуже добре прийняли зміни. «Робітники дуже пишаються модернізованим заводом, — каже керівник підприємства Етьєн Бурассо. — Ми часто чуємо, що тепер вони почуваються як удома. Це ще більше підвищило культуру праці. Я багато разів бачив, як монтажники роблять селфі на заводі».

Олдрік Павек (Aldric Pavec) може це підтвердити. «Нещодавно ми проводили співбесіди, щоб знайти нових монтажників, — розповідає він. — Багато хто з кандидатів уже працював на інших підприємствах у Ле-Мані. Вони сказали, що наш завод тепер вважається найкращим місцем для роботи в місті».

CLAAS Forth триває

Про те, наскільки популярний CLAAS Forth серед співробітників, свідчить і той факт, що проєкт тепер триває в інших підрозділах на заводі. Складальний цех тракторних кабін також буде модернізовано з лютого 2021 року, теж з ініціативи співробітників.

Cabin Optimization Project очолює Жиль Друе (Gilles Drouyer). «Ми значною мірою орієнтуємося на CLAAS Forth під час реалізації проєкту, — розповідає 30-річний інженер, який пропрацював у CLAAS п'ять років. — Залучення співробітників до планування має для нас вирішальне значення».

Ось чому два кваліфіковані співробітники є постійними членами проєктної команди. Джеремі Лежандр (Jeremy Legendre) — один із них. 30-річний хлопець працює на виробництві, і йому подобається його нова робота. «Цікаво подивитися на нормальний режим роботи з іншої сторони», — каже він.

У березні 2023 року планується завершити Cabin Optimization Project. «Я з нетерпінням чекаю на новий дизайн нашої частини заводу», — ділиться Джеремі Лежандр (Jeremy Legendre).

Проєкт Жиля Друе (Gilles Drouyer) і Джеремі Лежандра (Jeremy Legendre), як і CLAAS Forth, служить для підготовки підприємства до майбутнього. У найближчі кілька років концерн планує розширити виробництво в Ле-Мані — з нинішніх 10 000 до 13 000 тракторів на рік.

Романа Ніпсерон (Romane Niepceron) із нетерпінням чекає подальшого розвитку подій. 27-річна дівчина пропрацювала на заводі в Ле-Мані п'ять років і нещодавно була підвищена до фахівця з уведення в експлуатацію компонентів. «Завод — чудове місце, щоб змінити себе», — каже вона. Ще одна річ, яка їй тут подобається.